Вступна частина

Вальдорфська педагогіка - це своєрідна цілісна концепція виховання і навчання, автором якої с австрійський вчений і філософ Р.Штайнер /1861-1925рр./. Він розробив для педагогів цілу систему знань про глибинну сутність людини, закономірності її розвитку, заклавши основи природоорієнтовного напрямку у вихованні та навчанні.

Головною метою вальдорфської педагогіки є надання допомоги особистості в її становленні, у співвідношенні з закономірностями і тенденціями розвитку природи, людини та світу в цілому. Реалізація такої педагогічної мети створює передумову для всебічного і гармонійного розвитку особистості, збереження і розвитку усіх прихованих здібностей людини, розкриття її неповторного індивідуального образу. Разом з тим реалізується завдання виховання дитини як соціального індивідууму, готового до співпраці з іншими людьми, який вміє знайти своє місце в суспільстві, відчуває взаємозв'язок з природним життєвим середовищем.

Вальдорфська педагогіка - одна з небагатьох, які довели життєвість і конструктивність своїх принципових положень на досвіді. Це цілісна освітня система, досконало опрацьована сьогодні на всіх рівнях, від методики до практики, яка несе в собі теоретичні концепції та перевірені багатолітнім досвідом педагогічні технології. Вальдорфські освітні заклади розповсюджені у цілому світі. З 1919 року вони розвиваються у Європі, Америці, Африці, Австралії, Азії, пострадянських країнах, а з 1990 року - в Україні. Значний за часом досвід існування цих закладів у багатьох країнах світу довів можливість їх конструктивного функціонування в різних соціально-культурних умовах. При цьому доведена можливість використання кращих традицій національного виховання дитини.

Виховання у вальдорфських дитячих садочках базується на високодуховних традиціях християнської культури. Разом з тим важливим є те, що ці заклади не ставлять за мету впливати на світогляд дитини та її сім'ї, не торкаються питань ідеологічного характеру, не належать до будь-яких партійних чи релігійних організацій. Тут панує атмосфера духовної свободи, віротерпимості. Тут виховуються і навчаються діти будь-яких національностей та віросповідань.

Зміст, організаційні форми, методи виховання та навчання у вальдорфській педагогіці адекватні її гуманістичній суті, її головній меті. За характером педагогічних засобів вальдорфську педагогіку можна назвати педагогікою свободи. Глибоко етична за метою і змістом, вона забороняє дорослим формувати особистість заздалегідь сформованим шаблоном. З її позиції - дитина не власність дорослого, не іграшка в його руках, тому вальдорфська педагогіка не формує набір певних якостей дитини, а виходить від певної дитини, створюючи всі умови реалізації її неповторної індивідуальності, її власного "я".

Організація педагогічного процесу

Ключем до розуміння специфіки вальдорфського шляху виховання є знання природних закономірностей розвитку людини; на них базуються всі характерні особливості змісту, методів, організаційних форм педагогічного процесу у вальдорфському дитячому садочку.

При організації виховного процесу визначальним є знання про приклад та наслідування як основний шлях розвитку, виховання та навчання дитини в перші 7 років її життя. Через наслідування дитина вчиться ходити, говорити, мислити, оволодівати згідно свого віку практичними вміннями і навичками, пізнавати навколишній світ.

У дитячому садку через наслідування діти навчаються правильно поводитись під час їжі, грамотно і виразно розмовляти, співати, навичок гігієни, навичок з самообслуговування, праці. Прикладом для них є діяльність вихователя.

Потрібно зауважити, що дитина наслідує не тільки зовнішні дії людей, які її оточують, але й те, що відбувається в їх внутрішньому світі. Вихователь, перебуваючи поруч з дитиною, повинен пам'ятати, що він виховує дитину не своїми настановами, а тим, що відчуває і як мислить. Таке розуміння падає процесу виховання особливої специфіки; необхідно розглядати педагогічний процес як процес самовиховання вихователя. Тому необхідно включити в Програму матеріали вимог до особистості вихователя вальдорфського дитячого садка.

Головною вимогою для вихователя у виборі видів діяльності в дитячому садку є зрозумілий для дитини зміст такої діяльності, так би мовити "прозорість" для дитячого сприйняття. Вальдорфська педагогіка намагається дати дитині також відчуття доцільності людської діяльності. Наприклад, у дитячому садочку шиють одяг лялькам, ремонтують поламану іграшку, печуть хліб тощо.

Дитина від народження до семи років переважно проявляє себе в світі як істота волі, дії. Така особливість свідчить па користь діяльного напрямку у вихованні та навчанні, який має місце у вальдорфському дитячому садку. Тому важливо, щоб діяльність вихователя була організована особливим способом: вона має бути звернена безпосередньо до волі дитини, тобто викликати в неї бажання, імпульс до наслідування. Останнє може бути реалізоване дитиною у діяльності разом з дорослими або в довільній грі.

Принципово важливо, щоб діяльність дитини мала вільний творчий характер. Такий підхід є конструктивною альтернативою авторитарному вихованню. Необхідно надати дитині можливість багато що пережити самостійно, набути власного досвіду спілкування із світом .людей та речей. Небезпека авторитарного педагогічного підходу полягає в тому, що в дітях гасяться їх власні вольові імпульси. Дитина - активна істота, їй необхідний певний простір свободи, де б вона могла проявити свою справжню природу (тут мова не йде про дитячу вседозволеність). Такий підхід до виховання реалізується у дитячому садку перш за все через особливу методику організації дитячої діяльності. Велике значення при цьому надається вільній грі, яка описана у відповідних розділах Програми.

У віці до 7 років дитині притаманна величезна сприйнятливість усіх факторів, що надходять до неї з навколишнього світу, а також від власного організму. У певному розумінні маленька дитина - це "єдиний орган відчуттів". Причому всі враження, які вона всмоктує в себе, мають глибокий вплив на весь організм дитини, навіть на обмін речовин. Вихователю важливо знати, що діти, на відміну від дорослих, повністю відкриті усім зовнішнім впливам і не вміють захищатись від них, навіть якщо ці впливи шкідливі для них або неприємні дитині.

У зв'язку з такою уявою про дитяче сприйняття світу у вальдорфському дитячому садочку велика увага надається створенню справді дитячого середовища, яке є важливим педагогічним засобом. Під середовищем розуміють душевно-духовне і фізичне оточення дитини. Власне тому Програма має розділ, який ставить вимоги та рекомендації до організації та планування приміщення, інтер'єру в цілому, меблів тощо.

Найкращим середовищем для маленької дитини є атмосфера радості, любові, відчуття власної захищеності, спокою. Власне вихователь і є джерелом такої атмосфери.

При організації педагогічного процесу у вальдорфському дитячому садку велику увагу надають ритмічності природних явищ. Усе наше фізичне тіло аж до найтонших розгалужень та обміну речовин є ритмічним організмом. Але людина може вбачати ритмічно формуючі процеси не тільки у тому, що відбувається всередині неї, але і в зовнішніх явищах. Зміна дня і ночі, світла і темряви, пір року, ритмічні процеси у цілому Космосі - скрізь з нас і довкола нас діють ритмічні закономірності. Якщо ритмічні процеси формують наш організм, якщо ритмами наповнено світ, у якому ми живемо, то необхідно перевести закони природи у педагогічні дії. Такі важливі умови організації виховного процесу відображено у відповідному розділі Програми, у якому йдеться про ритми дня, тижня, року.

Треба окремо розглянути надання допомоги дитині під час її розвитку. Вальдорфська педагогіка, на відміну від традиційного погляду, заперечує будь-яку стимуляцію як інтелектуального, так і фізичного розвитку дитини.

Особливістю інтелектуального розвитку малої дитини є перевага образного мислення над абстрактним, а також очевидна потреба в образах. Діти демонструють її чер