Вступна частина

Вальдорфська педагогіка - це своєрідна цілісна концепція виховання і навчання, автором якої с австрійський вчений і філософ Р.Штайнер /1861-1925рр./. Він розробив для педагогів цілу систему знань про глибинну сутність людини, закономірності її розвитку, заклавши основи природоорієнтовного напрямку у вихованні та навчанні.

Головною метою вальдорфської педагогіки є надання допомоги особистості в її становленні, у співвідношенні з закономірностями і тенденціями розвитку природи, людини та світу в цілому. Реалізація такої педагогічної мети створює передумову для всебічного і гармонійного розвитку особистості, збереження і розвитку усіх прихованих здібностей людини, розкриття її неповторного індивідуального образу. Разом з тим реалізується завдання виховання дитини як соціального індивідууму, готового до співпраці з іншими людьми, який вміє знайти своє місце в суспільстві, відчуває взаємозв'язок з природним життєвим середовищем.

Вальдорфська педагогіка - одна з небагатьох, які довели життєвість і конструктивність своїх принципових положень на досвіді. Це цілісна освітня система, досконало опрацьована сьогодні на всіх рівнях, від методики до практики, яка несе в собі теоретичні концепції та перевірені багатолітнім досвідом педагогічні технології. Вальдорфські освітні заклади розповсюджені у цілому світі. З 1919 року вони розвиваються у Європі, Америці, Африці, Австралії, Азії, пострадянських країнах, а з 1990 року - в Україні. Значний за часом досвід існування цих закладів у багатьох країнах світу довів можливість їх конструктивного функціонування в різних соціально-культурних умовах. При цьому доведена можливість використання кращих традицій національного виховання дитини.

Виховання у вальдорфських дитячих садочках базується на високодуховних традиціях християнської культури. Разом з тим важливим є те, що ці заклади не ставлять за мету впливати на світогляд дитини та її сім'ї, не торкаються питань ідеологічного характеру, не належать до будь-яких партійних чи релігійних організацій. Тут панує атмосфера духовної свободи, віротерпимості. Тут виховуються і навчаються діти будь-яких національностей та віросповідань.

Зміст, організаційні форми, методи виховання та навчання у вальдорфській педагогіці адекватні її гуманістичній суті, її головній меті. За характером педагогічних засобів вальдорфську педагогіку можна назвати педагогікою свободи. Глибоко етична за метою і змістом, вона забороняє дорослим формувати особистість заздалегідь сформованим шаблоном. З її позиції - дитина не власність дорослого, не іграшка в його руках, тому вальдорфська педагогіка не формує набір певних якостей дитини, а виходить від певної дитини, створюючи всі умови реалізації її неповторної індивідуальності, її власного "я".

Організація педагогічного процесу

Ключем до розуміння специфіки вальдорфського шляху виховання є знання природних закономірностей розвитку людини; на них базуються всі характерні особливості змісту, методів, організаційних форм педагогічного процесу у вальдорфському дитячому садочку.

При організації виховного процесу визначальним є знання про приклад та наслідування як основний шлях розвитку, виховання та навчання дитини в перші 7 років її життя. Через наслідування дитина вчиться ходити, говорити, мислити, оволодівати згідно свого віку практичними вміннями і навичками, пізнавати навколишній світ.

У дитячому садку через наслідування діти навчаються правильно поводитись під час їжі, грамотно і виразно розмовляти, співати, навичок гігієни, навичок з самообслуговування, праці. Прикладом для них є діяльність вихователя.

Потрібно зауважити, що дитина наслідує не тільки зовнішні дії людей, які її оточують, але й те, що відбувається в їх внутрішньому світі. Вихователь, перебуваючи поруч з дитиною, повинен пам'ятати, що він виховує дитину не своїми настановами, а тим, що відчуває і як мислить. Таке розуміння падає процесу виховання особливої специфіки; необхідно розглядати педагогічний процес як процес самовиховання вихователя. Тому необхідно включити в Програму матеріали вимог до особистості вихователя вальдорфського дитячого садка.

Головною вимогою для вихователя у виборі видів діяльності в дитячому садку є зрозумілий для дитини зміст такої діяльності, так би мовити "прозорість" для дитячого сприйняття. Вальдорфська педагогіка намагається дати дитині також відчуття доцільності людської діяльності. Наприклад, у дитячому садочку шиють одяг лялькам, ремонтують поламану іграшку, печуть хліб тощо.

Дитина від народження до семи років переважно проявляє себе в світі як істота волі, дії. Така особливість свідчить па користь діяльного напрямку у вихованні та навчанні, який має місце у вальдорфському дитячому садку. Тому важливо, щоб діяльність вихователя була організована особливим способом: вона має бути звернена безпосередньо до волі дитини, тобто викликати в неї бажання, імпульс до наслідування. Останнє може бути реалізоване дитиною у діяльності разом з дорослими або в довільній грі.

Принципово важливо, щоб діяльність дитини мала вільний творчий характер. Такий підхід є конструктивною альтернативою авторитарному вихованню. Необхідно надати дитині можливість багато що пережити самостійно, набути власного досвіду спілкування із світом .людей та речей. Небезпека авторитарного педагогічного підходу полягає в тому, що в дітях гасяться їх власні вольові імпульси. Дитина - активна істота, їй необхідний певний простір свободи, де б вона могла проявити свою справжню природу (тут мова не йде про дитячу вседозволеність). Такий підхід до виховання реалізується у дитячому садку перш за все через особливу методику організації дитячої діяльності. Велике значення при цьому надається вільній грі, яка описана у відповідних розділах Програми.

У віці до 7 років дитині притаманна величезна сприйнятливість усіх факторів, що надходять до неї з навколишнього світу, а також від власного організму. У певному розумінні маленька дитина - це "єдиний орган відчуттів". Причому всі враження, які вона всмоктує в себе, мають глибокий вплив на весь організм дитини, навіть на обмін речовин. Вихователю важливо знати, що діти, на відміну від дорослих, повністю відкриті усім зовнішнім впливам і не вміють захищатись від них, навіть якщо ці впливи шкідливі для них або неприємні дитині.

У зв'язку з такою уявою про дитяче сприйняття світу у вальдорфському дитячому садочку велика увага надається створенню справді дитячого середовища, яке є важливим педагогічним засобом. Під середовищем розуміють душевно-духовне і фізичне оточення дитини. Власне тому Програма має розділ, який ставить вимоги та рекомендації до організації та планування приміщення, інтер'єру в цілому, меблів тощо.

Найкращим середовищем для маленької дитини є атмосфера радості, любові, відчуття власної захищеності, спокою. Власне вихователь і є джерелом такої атмосфери.

При організації педагогічного процесу у вальдорфському дитячому садку велику увагу надають ритмічності природних явищ. Усе наше фізичне тіло аж до найтонших розгалужень та обміну речовин є ритмічним організмом. Але людина може вбачати ритмічно формуючі процеси не тільки у тому, що відбувається всередині неї, але і в зовнішніх явищах. Зміна дня і ночі, світла і темряви, пір року, ритмічні процеси у цілому Космосі - скрізь з нас і довкола нас діють ритмічні закономірності. Якщо ритмічні процеси формують наш організм, якщо ритмами наповнено світ, у якому ми живемо, то необхідно перевести закони природи у педагогічні дії. Такі важливі умови організації виховного процесу відображено у відповідному розділі Програми, у якому йдеться про ритми дня, тижня, року.

Треба окремо розглянути надання допомоги дитині під час її розвитку. Вальдорфська педагогіка, на відміну від традиційного погляду, заперечує будь-яку стимуляцію як інтелектуального, так і фізичного розвитку дитини.

Особливістю інтелектуального розвитку малої дитини є перевага образного мислення над абстрактним, а також очевидна потреба в образах. Діти демонструють її через любов до казок, до малювання тощо. Казки дають розвиток образного мислення. З позиції вальдорфської педагогіки добре розвинуте з дитинства образне мислення є важливою основою для нормального розвитку абстрактного мислення у майбутньому. З такої точки зору дитячий садок не повинен підміняти собою школу, не повинен готувати дитину до школи через вивчення математики або знання літер. Завдання дошкільного віку полягає, у здоровому тілесному та духовному розвитку, які є фундаментом для подальшого навчання.

Програма вальдорфського дитячого садка не передбачає спеціальних занять з розвитку інтелекту, тому що інтелект природно розвивається у різноманітних видах діяльності дитини.

Велику роль у розвитку фантазії, уяви, творчих здібностей виконує вільна гра, яка має вагоме місце у ритмі кожного дня. Широко розповсюдженим у вальдорфському дитячому садочку засобом, що активізує роботу клітин кори головного мозку, його працездатність, в цілому, є також пальчикова гра.

Великий вплив на розвиток дитячого інтелекту мають дитячі іграшки. Тут повністю відмовляються від ляльок на зразок "Барбі", не дають дітям конструкторів-трансформерів, вважають некорисними механічні машинки. Тільки недовершена іграшка дає дитині можливість "утворювати, перетворювати та викінчувати незакінчені форми у фантазії"(Р.Штайнер). Чим простіші іграшки, тим різноманітніші ситуації, які створює дитина в грі, тим більший простір для розвитку фантазії. Необхідно пам'ятати, що, граючись з лялькою, дитина ототожнює себе з нею.

Важливо, щоб іграшка була і віддзеркаленням природного світу, в якому живе дитина. Безперечно, важливим є матеріал, з якого зроблено іграшку. Вовна, дерево, натуральні тканини, віск, тобто усе, що походить з природного середовища, здатне вірно розвивати органи відчуттів.

Важливим процесом є розвиток мови. Державна програма виховання та навчання фіксує певні аспекти цього процесу: збагачення та активізацію словника, звукову культуру мови, її граматичний стрій, зв'язність. У вальдорфському дитячому садочку правильно розмовляти дитина вчиться, наслідуючи мову дорослих. Через мову при її взаємодії з рухом та жестом утворюються відчуття та диференційна виразна здатність як основа готовності дитини до шкільного навчання. Такий шлях є природним і не може принести шкоди здоров'ю дитини, а кожна дитина йде у цьому складному мовному розвитку у своєму індивідуальному темпі. Великі можливості щодо вдосконалення всіх аспектів мовного розвитку дитини

мають такі види діяльності у вальдорфському садочку, як ритмічна гра, слухання казок та пальчикові ігри. Природне забезпечення та активізація словника відбувається під час вільної гри і в процесі спілкування дітей з вихователями.

Уся організація життя дитини у вальдорфському дитячому садку, різні види діяльності, якими вона займається, різноманітні ситуації, які переживаються дитиною у вільній грі, допомагають здоровому становленню сфери почуттів особистості, її багатому емоційному розвитку. Найбільш вагомими є заняття художньою творчістю, слухання казок.

Спілкування виступає важливим фактором і в розвитку особистості. У вальдорфському садку цьому аспекту дитячого життя надається багато уваги. Кожна дитина завдяки особливій організації педагогічного процесу /різновіковий склад групи, велика кількість різноманітних видів колективної діяльності, щоденна вільна гра, особлива педагогічна позиція вихователів та багато іншого/ максимально володіє можливостями для задоволення і розвитку такої важливої людської потреби. Вальдорфська методика виховання висуває великі вимоги до мови вихователів. Вона обов'язково має бути грамотною, виразною, образною, гарною. Засобом розвитку мови дитини в першу чергу виступає мовне середовище, створене самими вихователями.

Як фізичний, так і інтелектуальний розвиток дітей мас витоки у власних природних основах і не потребує форсування його ззовні. Вихователі дитячого садка повинні піклуватись, щоб у дітей було достатньо можливостей для рухливих ігор у приміщенні і на повітрі. Діти повинні мати можливість стрибати, лазити, бігати, достатньо ходити, що вимагає спеціального майданчика для прогулянок та обладнання , яке б допомагало дітям задовольнити природні потреби у активному русі.

Ранкова гімнастика та спеціальні загартовуючі процедури у традиційному розумінні відсутні у вальдорфському садку. Проте вся організація дитячого садка спрямована на здоровий розвиток дитини за рахунок її власних можливостей, іншим шляхом. Так, щоденна ритмічна гра триває 15-20 хвилин і несе в собі велику кількість різноманітних фізичних вправ, а роль гімнастики беруть на себе пальчикові та рухливі ігри, рухи в яких сповнені змісту.

Вихователі повинні надавати допомогу дітям у засвоєнні культурно-гігієнічних навиків відповідно до їх вікових особливостей (у цьому питанні можна скористатись і державною програмою виховання та навчання у дитячому садочку).

На відміну від традиційних дитячих садків, вальдорфські надають велику увагу вольовому розвитку особистості. Вихователь повинен так організувати дитяче життя в групі, щоб дитина мала можливість свободи дії, виходячи з власних бажань і спостерігаючи за діями дорослих.

У вальдорфські й педагогіці важливим є духовно-моральне виховання дитини. Важливою рисою, яку необхідно розвивати, є почуття вдячності. Вихователь повинен так організовувати дитяче життя, щоб у ньому дитина переживала моральні ситуації. Завдяки прикладу вихователя у відчуття і дії дитини входять моральні якості. Також одним із засобів морального виховання є образне оповідання. Дітям необхідно розповідати різні історії, народні казки, через які вони зможуть доторкнутися до ідеалів людства. Але в дитячому садочку вихователям не належить давати дітям роз'яснень або тлумачень цих історій.

Важливо, щоб у маленької дитини жило відчуття захоплення світом, і вихователь повинен турбуватись про його виникнення. Таке відчуття приходить через приклад дорослих. Велику роль при цьому відіграє естетика середовища, яке оточує дитину. І взагалі, одним з основних факторів виховання дитини має бути естетичне виховання.

Робота вихователя вальдорфського садочка побудована так, щоб дитина пізнавала світ через прекрасне. Всі речі, які її оточують, мають нести елементи естетики. Виховання дитини здійснюється через мистецтво. Велику роль у цьому відіграють заняття з малювання, ліплення, музичні заняття, імпровізований театр /де дитина виступає у ролі актора/, імпровізований ляльковий театр тощо.

Одним з основних факторів виховання дитини є соціальне виховання. Завдяки йому у дитини має поступово виникати відчуття її соціального оточення, активності та відповідальності. Людина живе в полі напруги між індивідуальністю і соціальністю. Це необхідно враховувати протягом усього процесу виховання, щоб підростаюча людина, з одного боку, відчувала себе самоспрямованою особистістю, а з іншого - могла пізнати себе, як людина, яка діє в рамках суспільства і має відповідальність перед ним.

Участь дітей в спільних заняттях з різних видів діяльності /хоровий спів, гра в колі, вільна гра тощо/ дає великі можливості для спілкування і допомоги, один одному, для виникнення соціальне важливих відчуттів. Вихователі мають зважити на це, працюючи разом з дітьми. Для розвитку дитини надзвичайно вагомі позитивні соціальні враження.

Важливою особливістю вальдорфської групи є її різновіковий склад. Групу можуть відвідувати діти віком від 3 до 6,5 років. Великий досвід різновікових груп доводить життєвість та цінність даного підходу. Різновікова група за своїм впливом на розвиток і виховання дитини нагадує багатодітну сім'ю. Як і в звичайній сім'ї, де багато дітей, молодші вчаться у старших, а старші поважають молодших і допомагають їм.

Робота вихователя у різновіковій групі потребує високої майстерності у виборі рухливих ігор, казок, організації різноманітної дитячої діяльності. Це враховується у вальдорфському дитячому садку, де з однією групою дітей працює одночасно двоє вихователів.

Необхідність врахування вікових особливостей дитини не скасовує індивідуального підходу вихователя до неї. Він забезпечує врахування індивідуальних особливостей в процесах фізичного та душевно-духовного розвитку дітей.

Види співпраці вихователя і дитини

Діяльний підхід до виховання та навчання, що виходить із природної здатності дитини до наслідування, реалізується у вальдорфському. дитячому садку через різноманітні види сукупної діяльності дитини та вихователя.

Господарсько-побутова діяльність

Група живе як одна велика родина, і в ній виконуються необхідні хатні роботи: прибирання приміщення /підтримування порядку в кімнатах, витирання порохів, складання іграшок, фарб тощо/, прання та прасування одягу ляльок, пошиття ляльок, м'яких іграшок, ремонт іграшок, приготування простої їжі /салату, бутербродів/, сервірування столу, миття посуду, догляд за кімнатними рослинами, прикрашання кімнати до свята та багато іншого.

Кожній порі року відповідають певні види діяльності. Так, наприклад, восени, під час приготування до свята урожаю, в групі випікають хліб. При цьому важливо, щоб діти самі молотили зерно, мололи його на борошно, замішували тісто, формували хліб і спостерігали, як він печеться.

Важливими з вищевикладених позицій є праця в саді, на городі, на ділянці дитячого садка. При безпосередньому контакті дитини зі світом рослин і тварин здійснюється також екологічне виховання, що благотворно впливає на дитину в цілому.

Вибір вихователем тих чи інших засобів діяльності дитини зумовлений порою року, наближенням свят, певною подією в житті групи, і є безумовно творчим процесом.

Одним з орієнтирів у виборі вихователем видів діяльності можуть бути відповідні розділи державної програми виховання та навчання дітей.